Про процедуру
За допомогою риноскопії отоларинголог оглядає пазухи носа, оцінює стан слизової оболонки і виявляє перші ознаки патології, що розвивається. Риноскопія - важлива частина візиту до медичного фахівця, який займається лікуванням захворювань носа.
Залежно від скарг та стану пацієнта, лікар може провести передню, середню або задню риноскопію. Кожен вид цієї процедури передбачає діагностику порожнин носа на різній глибині - від зовнішнього носового ходу до задніх кінців раковин та кишень глотки.
Навіщо потрібна риноскопія?
Риноскопія носа зазвичай є обов'язковим способом діагностики переважної більшості захворювань ЛОР-органів.
Лікар-отоларинголог виконує процедуру риноскопії у таких випадках:
- Підозра на утворення поліпів та кіст у носовій порожнині, пазухах та ділянці носоглотки;
- Доказ хронічного синуситу;
- Для виявлення в пазухах носа чужорідних тіл та сторонніх предметів;
- Діагностування ступеня викривлення перегородки носа;
- Діагностика запальних захворювань носа та носоглотки;
- Дискомфорт, а також інтенсивний біль нез'ясованого характеру.
Як проводиться риноскопія?
Для проведення риноскопії носа немає необхідності додаткової підготовки пацієнта. Залежно від виду риноскопії – передня, середня чи задня – методика проведення цієї процедури матиме суттєві відмінності.
При передній риноскопії огляд проводиться за допомогою носового дзеркала, яке вводиться в пазухи на невелику глибину до 1 сантиметра. Мета цієї діагностики - обстеження різних зон носа. Причому змінюючи положення голови пацієнта, отоларинголог має можливість оглядати різні відділи порожнини носа. При прямо розташованій голові лікар проводить огляд переважно передніх зон носа. Якщо отоларингологу необхідно зробити діагностику середніх носових відділів, він просить пацієнта закинути голову.
Особливістю середньої риноскопії є застосування спеціального інструменту, який дозволяє лікареві заглянути в гайморову та лобову пазуху, а також оглянути весь середній носовий хід. Оскільки ця процедура є малоприємною, її часто проводять під місцевою анестезією.
За допомогою задньої риноскопії отоларинголог може зробити огляд найдальших відділів носа. Лікар проводить цю процедуру через широко розкритий рот пацієнта, використовуючи для огляду спеціальне дзеркало носоглоточное. Для ефективної діагностики при задній риноскопії можуть застосовуватись додаткове освітлення та фіброскоп – спеціальний інструмент для додаткової діагностики важкодоступних ділянок. При задній риноскопії також можливе застосування препаратів, що нівелюють блювотний рефлекс і усувають болючі відчуття.
Сучасним методом обстеження носа є застосування ендоскопічної риноскопії. Для цієї процедури використовується ендоскоп – спеціальний апарат, оснащений оптичним волокном. Лікар-отоларинголог може провести ретельнішу діагностику завдяки кольоровому зображенню високого ступеня чіткості, яке передає на екран ендоскоп.
Риноскопія носа дозволяє виявити будь-які аномалії, запалення, патологічні зміни слизової оболонки або утворення наростів. Цього обстеження може цілком достатньо визначення остаточного діагнозу. Також за допомогою риноскопії можна за необхідності взяти зразки тканин чи біологічних рідин для подальшого дослідження у лабораторії.
