Хронічний тубоотит: чому закладає вуха після звичайного нежитю і що робити

Хронічний тубоотит: чому закладає вуха після звичайного нежитю і що робити

Здавалося б, звичайний нежить чи застуда позаду. Температура нормалізувалася, дихання відновилося, але неприємне відчуття води у вусі або легкого тиску залишається. Людина намагається ковтати слину, позіхати, різко видихати при закритому носі, проте ефекту немає — вуха продовжують нагадувати про себе. Якщо цей стан триває тижнями або періодично повторюється після кожного ГРВІ, мова йде про хронічний тубоотит. Це поширена ЛОР-патологія, з якою щодня звертаються пацієнти до нашої клініки в Одесі. У цій статті ми детально розберемо анатомічні причини цього явища, симптоми та сучасні методи лікування.

Що таке тубоотит і чому виникає закладеність вуха після нежитю?

Тубоотит, який у медичній літературі також часто називають євстахіїтом або сальпінгоотітом, — це запальний процес у слуховій (євстахієвій) трубі. Цей анатомічний канал з'єднує носоглотку з барабанною порожниною середнього вуха. Його головна функція — вирівнювання тиску повітря всередині вуха з атмосферним тиском та вентиляція.

Коли людина хворіє на риніт або синусит, набряк слизової оболонки носа і носоглотки не обмежується лише порожниною носа. Він поширюється на глотковий отвір слухової труби. В результаті:

- просвіт труби звужується або повністю перекривається;
- повітря перестає надходити в барабанну порожнину;
- газ, що вже знаходиться всередині вуха, поступово всмоктується тканинами;
- утворюється негативний тиск (вакуум), який буквально втягує барабанну перетинку всередину.

Саме цей вакуум і порушення рухливості барабанної перетинки пацієнти відчувають як стійку закладеність вуха після нежитю. Якщо на цьому етапі не відновити прохідність, гострий процес переходить у хронічний тубоотит.

Анатомічні та фізіологічні причини хронізації процесу

Чому ж у деяких людей звичайний нежить минає безслідно, а в інших розвивається хронічний євстахіїт? Існує низка сприятливих факторів та анатомічних особливостей:

• Викривлення носової перегородки. Порушує нормальні повітряні потоки в носі та призводить до хронічного набряку з одного боку.


• Гіпертрофія носових раковин. Збільшені тканини постійно тиснуть на ділянку біля гирла слухової труби.


• Хронічний аденоїдит (особливо актуально для дітей, але зустрічається і в дорослих). Лимфоїдна тканина перекриває вихід із євстахієвої труби.


• Поліпи в носі. Доброякісні утворення механічно блокують нормальну вентиляцію.


• Алергічний риніт. Постійний алергічний набряк тримає слухову трубу в стані хронічного спазму.


• Анатомічно вузька слухова труба від народження.

Коли такі стани поєднуються з частими респіраторними інфекціями, створюються ідеальні умови для того, щоб євстахіїт набув затяжного, рецидивуючого характеру.

Основні симптоми хронічного тубоотиту

Захворювання має специфічні прояви, які відрізняють його від сірчаної пробки чи сенсоневральної приглухуватості. Головні ознаки хронічного тубоотиту включають:

- Відчуття закладеності в одному або обох вухах, яке посилюється під час ковтання або зміни положення тіла.
- Послухування власного голосу в ураженому вусі (автофофонія).
- Зниження слуху, яке може то зникати, то знову повертатися.
- Шум, гудіння або відчуття переливання рідини у вусі.
- Відчуття тиску та розпирання зсередини.

Важливо розуміти, що за відсутності адекватного лікування хронічний тубоотит може призвести до серйозних ускладнень: утворення спайок у барабанній порожнині, розвитку секреторного середнього отиту та стійкої втрати слуху.

Що робити при закладеності вуха: чого варто уникати?

Коли закладає вуха після нежитю, багато пацієнтів намагаються займатися самолікуванням, що часто лише погіршує ситуацію.

Чого робити не можна:

- Самостійно призначати собі антибіотики (тубоотит на початкових етапах часто має неінфекційну, а катаральну або алергічну природу).
- Закапувати у вухо спиртові або сумнівні народні розчини без призначення лікаря (особливо якщо є ризик пошкодження барабанної перетинки).
- Здійснювати різке продування слухових труб шляхом сильного видиху при закритому носі. Це може загнати інфікований слиз із носоглотки глибше в барабанну порожнину і спровокувати гострий гнійний отит.

Що потрібно робити:

Перший і найважливіший крок — звернутися до отоларинголога. Тільки лікар за допомогою отоскопії або ендоскопії може оцінити стан барабанної перетинки, перевірити носоглотку та встановити точну причину порушення вентиляції.

Сучасні методи лікування тубоотиту в ЛОР-клініці ЛОРИКА

Лікування хронічного євстахіїту завжди комплексне і спрямоване на усунення причини набряку та відновлення прохідності слухової труби. В арсеналі сучасних ЛОР-лікарів є ефективні методики:

• Медикаментозна терапія. Включає сосудозвужувальні краплі в ніс (коротким курсом), топічні назальні кортикостероїди для зняття алергічного та хронічного набряку, а також протикашльові чи муколітичні засоби за необхідності.


• Продування слухових труб за Політцером ("парус"). Безпечна процедура, яку проводить лікар у кабінеті за допомогою спеціальної оливи та потоку повітря. Вона допомагає розправити слухову трубу та відновити тиск.


• Катетеризація слухової труби. Більш глибокий метод введення ліків безпосередньо в слухову трубу через тонкий катетер.


• Фізіотерапевтичні процедури. Електрофорез, лазеротерапія, вібромасаж барабанної перетинки чудово знімають залишковий набряк та покращують мікроциркуляцію.


• Санація носоглотки та лікування супутніх патологій (усунення викривлення перегородки, лікування хронічного риніту чи синуситу).

Запишіться на прийом до кваліфікованих ЛОР-лікарів у ЛОР-клініку ЛОРИКА в Одесі. Ми проведемо повну діагностику на сучасному обладнанні, знайдемо справжню причину дискомфорту та повернемо вам повноцінний слух і легке дихання. Подбайте про своє здоров'я разом із професіоналами!