У медичному закладі «Лоріка» ми знаємо, що значна частина наших пацієнтів – це діти. І це не випадково! Висока захворюваність на ЛОР-хвороби в цій віковій групі тісно пов'язана з унікальними особливостями будови та розвитку ЛОР-органів у малюків. Розуміння цих відмінностей допоможе батькам краще усвідомити причини частих недуг і вчасно звертатися за кваліфікованою допомогою.
Розглянемо детальніше анатомічні особливості дитячих ЛОР-органів:
Носова порожнина
- Менший об'єм та вузькі ходи: У новонароджених об'єм носової порожнини відносно менший, ніж у дорослих. Крім того, відзначається відносна вузькість усіх носових ходів. Це означає, що навіть незначний набряк слизової оболонки носа, спричинений банальною застудою, може значно утруднити носове дихання у дітей молодшого віку.
- Близькість до зубних зачатків: Нижня стінка носової порожнини у малюків тісно прилягає до зубних зачатків у тілі верхньої щелепи. При запальних процесах у носі це може спровокувати розвиток серйозного ускладнення – остеомієліту верхньої щелепи.
- Орган Якобсона: У молодшому віці в слизовій оболонці носової перегородки іноді зустрічаються рудименти (залишки) нюхового органу Якобсона. Вони розташовуються на відстані 2 см від переднього краю перегородки і на 1,5 см від дна носа. У цьому місці можуть утворюватися кісти та розвиватися запальні процеси.
Приносові пазухи
Приносові пазухи – це повітроносні порожнини, що оточують носову порожнину та сполучаються з нею за допомогою отворів. Їх формування у дітей проходить поетапно:
- При народженні: У новонароджених наявні лише дві з чотирьох пар придаткових пазух носа – верхньощелепні та решітчастий лабіринт. Однак і вони представлені лише зачатками. Так, верхньощелепна пазуха у новонародженого існує лише у вигляді дивертикула (випинання) слизової оболонки носа у товщу верхньої щелепи, схожого на щілину.
- Етапи формування:
- * Верхньощелепна пазуха набуває нормальних форм до 6 років і повністю завершує своє формування до 12 років. Звісно, бувають і винятки, коли формування пазухи починається значно раніше!
- * Клітини решітчастої кістки до моменту народження сформовані, проте їхня кількість та об'єм з віком збільшуються, особливо у період від 3 до 5 років.
- * Лобні та клиноподібні пазухи починають формуватися на 3-4 році життя.
- "Гайморитів не буває"? Саме тому прийнято вважати, що у дітей молодше 3 років гайморитів не буває. Проте остаточно розставить усі крапки над «і» та встановить правильний діагноз лише кваліфікований отоларинголог!
Глотка
- Лімфатичні вузли: У дітей поруч із серединною перегородкою заглоткового клітковинного простору розташовані лімфатичні вузли, куди впадають лімфатичні судини від піднебінних мигдаликів, задніх відділів носової та ротової порожнин. З віком ці вузли атрофуються; у дітей вони можуть нагноюватися, утворюючи заглотковий абсцес – стан, що вимагає негайної медичної допомоги.
- Аденоїди та аденоїдит: Носоглотковий (глотковий) мигдалик у нормі розвинений лише в дитячому та юнацькому віці. Якщо тканина цього мигдалика гіпертрофована (збільшена), її називають аденоїдами. Коли виявляються ознаки запального процесу, говорять про аденоїдит. Отже, аденоїдит – це типово дитяче захворювання, яке може значно ускладнювати носове дихання та слух.
Гортань
- Вище розташування: У новонароджених та осіб молодшого віку гортань розташовується дещо вище, ніж у дорослих (у дорослих верхній край гортані знаходиться на межі IV та V шийних хребців).
- "М'який" кадик: Кадик у дітей м'який і не пальпується.
- Ризик несправжнього крупу: У дітей у підголосовій порожнині добре розвинений пухкий підслизовий шар. Тому при запальних процесах можливий швидкий та виражений набряк, що може викликати значне порушення дихання – так званий несправжній круп, стан, що потребує негайної медичної допомоги.
Зовнішнє вухо
- Вузький і короткий слуховий прохід: У новонароджених та немовлят у перші 6 місяців життя зовнішній слуховий прохід дуже вузький і короткий.
- Нерозвинена скронева кістка: У новонароджених скронева кістка ще не повністю розвинена, тому кісткова частина слухового проходу у них відсутня. Існує лише кісткове кільце, до якого кріпиться барабанна перетинка.
- Поетапне формування: Кісткова частина слухового проходу формується до 4 років, а до 12-15 років змінюються діаметр просвіту, форма та величина зовнішнього слухового проходу.
Барабанна перетинка
- Товстіша і кругліша: У дітей барабанна перетинка має майже круглу форму і значно товстіша, ніж у дорослих (0,1 мм), за рахунок внутрішнього та зовнішнього шарів.
- Небезпека гнійних отитів: Саме тому гнійні отити у дітей є такими небезпечними: гною легше проникнути в соскоподібну печеру через широкий вхід, ніж розплавити барабанну перетинку і витекти назовні. Це може призвести до поширення інфекції та серйозних ускладнень.
Середнє вухо
- Особливості євстахієвої труби: Слухова (євстахієва) труба у дітей ширша, коротша і розташована більш горизонтально, ніж у дорослих.
- Часті інфекції: Цей факт призводить до частого потрапляння виділень з носової порожнини у порожнину середнього вуха. У немовлят це може бути навіть молоко з носоглотки, що створює сприятливі умови для розвитку отитів.
Соскоподібний відросток
- Лише антрум при народженні: У новонароджених соскоподібна частина середнього вуха має вигляд невеликого підвищення позаду верхньозаднього краю барабанного кільця, що містить лише одну порожнину – антрум.
- Пізнє формування: Формування соскоподібного відростка завершується лише на початку 7-го року життя дитини.
Висновок:
Анатомічні особливості ЛОР-органів у дітей роблять їх надзвичайно вразливими до інфекцій та запальних процесів. Саме тому так важливо бути уважними до здоров'я своїх малюків, не ігнорувати симптоми та звертатися за кваліфікованою допомогою до досвідчених отоларингологів. У медичному закладі «Лоріка» ми готові надати вашим дітям найкращу діагностику та лікування, забезпечуючи їхнє здорове майбутнє.
